25 Благий Господь до тих, хто надїється на його, - до душі, що його шукає.
26 Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.
27 Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);
28 (що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;
29 А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;
30 Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;
31 Бо не на віки Господь покидає;