1 При кінцї кожних сїм років робити меш відпуст.
2 А робити меш відпуст ось як: Кожний, хто пожичив кому, подарує пожичку, що дав її рукою своєю ближньому свому. Не буде напирати на ближнього свого чи на брата, бо обявлено відпуст Господнїй.
3 Від чужоземця можна тобі вимагати; а те, що маєш в брата твого, те мусить відпустити йому рука твоя;
4 Нехай же не буде в тебе вбогого. Бо Господь благословити ме тебе достатком у землї, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє, щоб була твоя,