15 Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,
16 І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.
17 І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.
18 Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;
19 І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.
20 А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,
21 Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.