10 Як позичаєш ближньому твому, не йди в домівку його, щоб взяти застав;
11 Стій знадвору, а той, кому позичаєш, нехай винесе тобі застав надвір.
12 І коли се вбогий чоловік, то не йди спати, мавши в себе застав його.
13 Притьмом треба тобі вернути йому застав при заходї соньця, щоб він лїг у свитинї своїй, і благословив тебе; і буде се праведно перед Господом, Богом твоїм.
14 Не тїснити меш денного робітника, вбогого і мізерного, чи він зміж браття твого, чи із приходнїв, що пробувають у землї твоїй, в оселях твоїх.
15 Того ж самого дня, як він заробить, даси йому плату, перше нїм соньце зайде над нею; бо він бідняка і жде на неї: так щоб не нарікав на тебе перед Господом, і ти не мав гріха.
16 Не карати муть смертю батьків за дїтей, нї дїтей за батьків; кожне буде скаране за свій гріх.