32 Синів твоїх і дочок пооддають иншому народові, і бачити муть очі твої і плакати муть по них всякого дня, а в руцї в тебе сили не буде.
33 Вроджай із поля твого і всю працю твою їсти ме нарід, що не знаєш його; а з тебе будуть повсячасно тілько знущатись і мучити тебе.
34 І скрутишся ти од видовища, що побачять очі твої.
35 Побє тебе Господь лихими боляками на колїнах і по голенях, від підошви та й до тїмя твого, що не здолїєш вигоїтись.
36 Поведе тебе Господь і царя твого, що поставиш його над собою, до народу, якого не знав єси, нї ти нї батьки твої; і служити меш там иншим богам, з дерева і каменя.
37 І зробишся чудовищем, поговоркою, і посьміховиском у всїх народів, що до них приведе тебе Господь.
38 Багацько насїння нести меш на поле, а мало збирати меш; бо пожере його сарана.