63 І як радїв вами Господь, коли благословив вас добром і намножував вас, так радїти ме вами, Господь, коли стане вигублювати вас і нищити вас; і відірве він вас од землї, що до неї привів тебе, щоб ти заняв її.
64 І розсїє тебе Господь проміж усїма народами від кінця до кінця землї, і служити меш там иншим богам, із дерева і з каменя, що їх ти не знав, нї батьки твої.
65 І між сими народами не мати меш впокою, і стопа твоя не знайде супокійного місця; і нашле Господь страх на серце твоє, і танути муть очі твої і душа нити ме.
66 І життє твоє хитати меться перед тобою, і лякати мешся в ночі і в день, і не будеш певний життя свого.
67 Вранцї казати меш: Коли б вже той вечір був! А ввечорі казати меш: Коли б вже той ранок прийшов - від страху в серцї твому, що буде тебе лякати, і від привиддя в очах твоїх, що бачити меш.
68 І приведе тебе Господь ізнов в Египет по тій дорозї, про яку мовляв я тобі, щоб ти більш не бачив її! І продавати муть вас там як рабів і рабинь ворогам вашим, та нїхто й не куповати ме вас.
69 Се слова завіту, що Господь заповідав Мойсейові вчинити з синами Ізраїля, в Моабській землї, окрім завіту, що вчинив з ними на Гореб горі.