20 І промовив він: Заховаю лице моє від них, побачу я, як конець їх буде; вони бо кодло зовсїм зледащіле, дїти, в яких нема вірностї.
21 Вони завдали менї жалю своїм Не-Богом, розгнївили мене своїми марностями: тим то завдам і я їм жалю ненародом, народом безумним завдам їм горя.
22 Запалав бо мій гнїв і горіти ме аж до дна підземної пропастї, і пожере він землю і плоди її, і попалить основини гір
23 Згромаджу на них всї нещастя та й оберну всї стріли мої на них.
24 Як гинути муть з голоду, і як пожирати ме їх горячка і люта чума, пішлю на них ще зуби диких зьвірів, і їдь гадюк.
25 По улицях буде гострий меч губити, а в домівках страх побивати: і пареня і дївицю і немовлятко і старця.
26 Я сказав би: Розсїю їх і зроблю конець їх памятї між людьми!