26 Я сказав би: Розсїю їх і зроблю конець їх памятї між людьми!
27 Коли б не пиха ворогів їх, та коли б вороги їх, побачивши се, не мовляли: Не Господь зробив все се, а потужна рука наша!
28 Се народ, для якого нема ради; нема там розуму між ними.
29 Коли б то був у них розум, то зрозуміли б вони, який конець їм буде!
30 Як же би міг один чоловік гнати тисячу, а двох їх десять тисячі люда, як би Господь, їх скеля, не передав їх і не віддав їх в руки?
31 Бо не така їх скеля, як наша скеля: так судять самі вороги наші.
32 Бо виноград їх від винограду Содомського та з поля Гоморського; ягоди їх їдовиті ягоди, гіркі їх грона.