17 І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
18 І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
19 Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
20 І на Арона вельми гнївався Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
21 А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
22 Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
23 І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.