2 Докіль не настигло ще те, що призначено, - час бо пролїтає, мов полова - докіль іще не прийшов на вас палаючий гнїв Господень, не наспів на вас день досади Господньої.
3 Шукайте Господа, всї ви покірні в землї, що певните закони його; шукайте справедливостї, шукайте смирностї; може хоч ви оцїлїєте в день гнїву Господнього.
4 Ось бо, й Газа обезлюдїє, й Аскалон опустїє, ополуднї з Азоту всїх повиганяють, а Екрон буде викоренений.
5 Горе поморянам, - народові Крити! Проти вас слово Господнє, Кананеї, - земле Филистійська! витрачу тебе що до одного осадника, -
6 І обернеться поморрє в кошару на вівцї, в загін на товар.
7 І допадеться та країна Юдиним останкам, і будуть вони там пасти, а настане вечір, у будинках Аскалонських одпочивати; бо Господь Бог навідається до них і заверне з неволї.
8 О, я чув наругу Моаба і насьміхи синів Аммонових, як вони з люду мого глузували та пишались у його займанщинї.