22 Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти.
23 Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую.
24 І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.
25 Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу.
26 Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця;
27 Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден.
28 Не лаяти меш суддїв, і не проклинати меш князя народу твого.