32 І їсти муть Арон і сини його мясиво бараняче й хлїб, що в кошику, коло входу в громадський намет.
33 І їсти муть вони те, чим покутовано гріхи, на прирученнє їм сьвященства, щоб їх висьвятити; чужий же не їсти ме; бо се сьвяте.
34 І коли зостанеться що до ранку од мясива посьвятного й від хлїба, мусиш спалити останок огнем. Не їсти меш; бо се сьвяте.
35 І поробиш Аронові й синам його все так, як я заповідав: сїм день висьвячувати меш їх.
36 А теля на гріхову покуту приноситимеш щодня, і очистиш жертівника, зробивши покуту; та помажеш його, щоб посьвятити його.
37 Сїм день покутувати меш про жертівника і сьвятити меш його; і зробиться жертівник сьвятинею над сьвятинями: хто доторкнеться до жертівника, буде сьвятий.
38 От що приносити меш на жертівнику: двоє ягнят перволїтків, день в день, повсячасно.