10 Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.
11 Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,
12 І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.
13 Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.
14 І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.