3 Дякую Богові, Котрому служу від прабатьків із чистою совістю, що безнастанно згадую про тебе в молитвах моїх вдень і вночі;
4 І бажаю бачити тебе, пригадуючи сльози твої, щоб мені виповнитися радістю,
5 Пригадуючи нелицемірну віру твою, котра передніше жила в бабусі твоїй Лоїді і матері твоїй Евникії; певен, що вона є також у тобі.
6 Із цієї причини нагадую тобі, щоб ти розігрівав дара Божого, котрий в тобі через покладання рук моїх,
7 Бо дав нам Бог духа не остраху, але сили і любови, та цнотливости.
8 Отож, не соромся свідчення Господа нашого Ісуса Христа, ні мене, в‘язня Його; але страждай з благовістям (Христовим) силою Бога,
9 Що врятував нас і покликав званням святим, не за справи наші, але за Своєю волею і благодаттю, що дана нам у Христі Ісусі передніше вічних часів.