Друге Послання Петра 2:12-18 UKRB

12 Вони, як безмовна звірина, що ведеться природою, народжені для зловлення та винищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розпусті своїй винищаться;

13 Вони діждуться помсти за злочини: бо вони щоденну розпусту мають за розкіш; безсоромники і опоганювачі, вони втішаються своєю облудністю, бенкетуючи з вами.

14 Очі в них виповнені перелюбом і неспинного гріха; вони зваблюють нетверді душі; серце їхнє привчене до зажерливости: це – сини прокляття.

15 Вони залишили свій шлях і заблукали, йдучи слідами Валаама, сина Беорового, котрий полюбив винагороду неправдиву,

16 Але був викритий у своєму беззаконні: безмовна віслючка, озвавшись людським голосом, зупинила безум пророка.

17 Це джерела безводні, хмариська, бурею гнані; на них чекає морок вічної пітьми.

18 Бо, промовляючи набундючене марнослів‘я, вони зваблюють у тілесні похоті і розпусту тих, котрі заледве ухилилися від облуди;