6 За те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони гідні того.
7 І почув я іншого, від жертовника, який говорив: Так, Господе Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої.
8 А четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
9 І палила людей страшна спека, і зневажили вони Ймення Бога, що має владу над цими покараннями, і не покаялися, аби прославити Його.
10 А п‘ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра; і стало царство його морочним, і вони кусали язики свої від страждання.
11 І зневажили вони Бога Небесного від страждань своїх і виразок своїх; і не покаялися за справи свої.
12 А шостий Ангел вилив чашу свою у велику ріку Єфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.