2 І вигукнув він голосно, дужим голосом, кажучи: Упав, упав Вавилон, велика блудниця, став житлом демонів і прихистком всілякому нечистому духові, сховищем усілякої нечистої і огидної птахи; бо лютим вином розпусти своєї вона напоїла всі народи,
3 Царі земні чинили перелюб з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її.
4 І почув я інший голос із неба, що говорив: Вийди від неї, народе Мій, щоб вам не брати участі в гріхах її і не зазнати виразок її;
5 Бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її.
6 Заплатіть їй так, як вона сама сплачувала вам, і удвічі заплатіть їй за вчинками її; чашу, котру виповнила, виповніть їй удвічі.
7 Скільки прославляла вона себе і розкошувала, стільки ж заплатіть їй скорбот і муки. Бо вона говорить у серці своєму: Сиджу царицею, я не вдова і не побачу смутку!
8 Через це одного дня прийдуть виразки на неї, смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що могутній Господь Бог, що судить її.