10 Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.
11 Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;
12 Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.
13 Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,
14 Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –
15 Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,
16 Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.