14 Але без твоєї згоди нічого не хотів чинити, щоб добра справа твоя була не примусовою, а добровільною.
15 Бо, можливо, він через те й відлучився на час, щоб ти прийняв його назавжди,
16 Та вже не як раба, але вище раба, брата улюбленого, особливо мені, а тим паче тобі; і за тілом, і в Господі.
17 Отож, якщо маєш мене за друга, то прийми його, як мене.
18 А якщо він чимось образив тебе, або заборгував, вважай це за мною.
19 Я, Павло, написав рукою моєю: я дам відплату; не кажу тобі про те, що ти самим собою мені заборгував.
20 Так, брате, дай мені скористатися від тебе в Господі; заспокой моє серце в Господі.