11 Сходить сонце, настає спека, і спекою висушує траву, цвіт її опадає, щезає краса її виду; так зав‘яне й багатий на шляхах своїх.
12 Блаженна людина, котра переносить спокуси, тому що після випробування вона дістане вінець життя, котрого обіцяв Господь тим, хто любить Його.
13 Спокушуваний, ніхто не кажи: Бог мене спокушає; тому що Бог не спокушається злом і Сам не спокушає нікого,
14 Але кожний зазнає спокуси, захоплюючись і зваблюючись власною похіттю;
15 А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16 Не вдавайтеся, браття улюблені, до омани:
17 Усіляке добре давання і всілякий дар досконалий походить згори, від Батька світів, у Котрого немає зміни чи навіть тіні переміни.