3 Ось, ми вкладаємо вудила до рота коням, щоб вони підкорялися нам, і впливаємо на їхнє тіло.
4 Ось і кораблі, хоч які вони великі, і хоч які потужні вітри їх носять, невеличким стерном скеровуються, куди прагне стерновий;
5 Так само й наш язик – невеликий член, однак багато важить. Глянь, невеликий вогник, а скільки речей може спалити;
6 І язик – вогонь, окраса неправди. Язик у такому положенні знаходиться між членами нашими, що опоганює все тіло і запалює коло життя, бо сам запалений від геєни;
7 Бо всілякий вид звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборканий людиною.
8 А язика упокорити ніхто з людей не може: це – невтримне зло; він виповнений отрутою смертельною.
9 Ним-бо благословляємо Бога і Батька, і ним же проклинаємо людей, утворених за подобою Божою.