Послання Юди 1:10-16 UKRB

10 А оці лихословлять те, чого не знають, а тим, що знають за природою, мов німа звірина, розбещують себе.

11 Горе їм, тому що йдуть шляхом Каїновим, піддаються спокусі хабарів, як Валаам, і в затятості гинуть, мов Корей.

12 Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови: бенкетуючи з вами, без страху виповнюють себе; це – хмари безводні, що їх вітер носить; осінні дерева безплідні, двічі померлі і викорінені;

13 Несамовиті хвилі морські, що піняться ганьбою своєю; зорі заблуклі, котрим зберігається морок пітьми навіки.

14 Про них пророкував і Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось, іде Господь із десятками тисяч святих Ангелів Своїх, –

15 Звершити суд над усіма і звинуватити усіх поміж ними нечестивих за всі справи, котрі вчинило їхнє безчестя, і за всі жорстокі слова, котрі виповідали на Нього нечестиві грішники.

16 Це – ті, що ремствують, нічим не вдоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно; уста їхні виповідають чванливі слова; вони виявляють упередженість для зиску.