14 Бо земля виповниться пізнаннями Слави Господньої, як вода виповнює море.
15 Горе тобі, котрий подає ближньому твоєму питво з домішком злоби твоєї і вчиняє його п'яним, щоб забачити соромоту його!
16 Ти переситився соромом замість слави; пий же також сам і виявляй соромоту, – навернеться й до тебе чаша правиці Господньої і ганьба на славу твою.
17 Бо злочини твої на Ливані впадуть на тебе за винищення настрашених тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста і всіх мешканців у ньому.
18 Яка користь від ідола, вчиненого художником, від цього вилитого лженавчителя, хоч митець, витворюючи німих кумирів, покладається на власний витвір?
19 Горе тому, хто каже дереву: Підведися! І нікчемному каменеві: Пробудися! Чи навчить він хоч якійсь абищиці? Ось, він обкладений золотом і сріблом; проте дихання в ньому катма.