8 І поклав Даниїл в серце собі не сквернитися наїдками з царського столу і вином, яке п'є цар, а попросив у старшого євнухів про те, щоб не осквернитися йому.
9 Бог дарував Даниїлові милість і добре ставлення старшого євнухів.
10 І старший євнухів сказав Даниїлові: Боюся я володаря мого, царя, котрий сам призначив вам їжу і питво: якщо він побачить обличчя ваші змарнілими, не такими, як у юнаків, ровесників ваших, то ви вчините голову мою винною перед царем.
11 Тоді сказав Даниїл Амелсарові, котрого старший євнухів поставив наглядачем біля Даниїла, Ананії, Мисаїла та Азарії:
12 Випробуй цих рабів твоїх упродовж десяти днів, нехай дають їм їсти овочі та воду для пиття,
13 А відтак нехай постануть перед тобою обличчя наші і обличчя тих юнаків, що будуть харчуватися царською їжею, і потому вчини з рабами твоїми, як належить.
14 Він погодився з ними в цьому і випробовував їх десять днів.