9 І почув я голос слів його; і тільки-но почув я голос слів його, як відразу заціпенів і впав на обличчя моє, і лежав ницьма до землі.
10 Та ось торкнулася до мене рука і поставила мене на коліна мої і на долоні рук моїх.
11 І сказав він мені: Даниїле, муже улюблений! Зважай на слова, котрі я тобі скажу, і стань рівно, бо я до тебе посланий нині. Коли він сказав мені ці слова, я стояв у трепеті.
12 Але він сказав мені: Не бійся, Даниїле, від першого дня, як ти відкрив серце своє, щоб сягнути розуміння і упокорити себе перед Богом твоїм, слова твої почуті, і я прийшов би заради твоїх слів.
13 Але князь царства перського стояв супроти мене двадцять один день; та ось, Михаїл, один із перших князів, прийшов допомогти мені, і я залишився там при царях перських.
14 А тепер я прийшов звістити тобі, що станеться з народом твоїм наприкінці днів, бо видіння стосується багатьох днів.
15 Коли він говорив мені такі слова, я припав обличчям моїм до землі і занімів.