2 І звелів цар скликати ясновидців і ворожбитів, і чаклунів, і халдеїв, щоб вони повідали цареві сновидіння його. Вони прийшли і стали перед царем.
3 І сказав їм цар: Сон приснився мені, і занепокоївся дух мій; бажаю знати, а що в тому сні.
4 І сказали халдеї цареві арамейською: Царю! Вічно живи! Повідай сон рабам твоїм, і ми розтлумачимо його суть.
5 Відповідав цар і сказав халдеям: Слово від мене тверде; якщо ви не розтлумачите мені сновидіння і його суті, то будете порубані на куски, і оселі ваші стануть руїною.
6 А якщо розтлумачите сон і суть його, то дістанете від мене дари, нагороду і шану велику; отож, розтлумачте мені сон і суть його.
7 Вони вдруге відповідали і сказали: Нехай же скаже цар рабам своїм сновидіння, і ми розтлумачимо його суть.
8 І відповідав цар і сказав: Напевне знаю, що ви маєте намір виграти час, бо бачите, що слово моє тверде.