Даниїла 2:29-35 UKRB

29 Ти, царю, на ложі твоєму думав про те, що буде після цього? І Той, що відкриває таємниці, показав тобі те, що буде.

30 А мені таємниця оця відкрита не тому, що я був мудріший від усіх живих, але для того, щоб відкрите було цареві розуміння, і щоб ти спізнав помисли серця свого.

31 Тобі, царю, було таке видіння: Ось, якийсь великий ідол, величезний був це ідол, і в незвичайному сяєві стояв він перед тобою, і страшний був вигляд його.

32 У цього ідола голова була з чистого золота, груди і руки його – із срібла, черево його і стегна – мідні.

33 Гомілки його залізні, ноги його частково залізні, а частково глиняні.

34 Ти бачив його, аж доки камінь не відірвався од гори без підмоги рук, ударив по ідолові, в залізні і глиняні ноги його, і розбив їх

35 А тоді все заразом розламалося: залізо, глина, мідь, срібло і золото стали, наче порох на літніх токах, і вітер забрав їх, навіть сліду не лишилося від них; а камінь, що розбив ідола, став величезною горою і виповнив усю землю.