14 Постановою Невсипущих це окреслено, і за вироком Святих призначене, щоб знали ті, які живуть, що Всевишній володарює над царством людським і дає його, кому бажає, і настановляє над ним поглумленого між людьми.
15 Такий сон бачив я, цар Навуходоносор; а ти, Валтасаре, повідай таїну його, бо ніхто з мудраків у моєму царстві не зміг розтлумачити його сенсу, а ти можеш, тому що Дух Святого Бога в тобі.
16 Тоді Даниїл, котрому ім'я Валтасар, близько години був у зачудуванні, і думки його бентежили його. Цар почав говорити і сказав: Валтасаре! Нехай не бентежить тебе цей сон і утаємничене його. Валтасар відповідав і сказав: Володарю мій! Твоїм би ненависникам цей сон, і ворогам твоїм його значення!
17 Дерево, котре ти бачив, яке було велике і міцне, висотою своєю сягало небес і його видно було з усіх кінців землі,
18 На котрому листя було пречудове і безліч плодів і харчі для всіх, під яким жили звірі польові і на гілках котрого гніздилися птахи небесні,
19 Це – ти, царю, звеличений і зміцнений, і велич твоя зросла і сягала небес, а влада твоя – до рубежів землі.
20 А що цар бачив Невсипущого і Святого, що сходив з небес, Котрий сказав: Зрубайте дерево і винищіть його, лише головного кореня його залишіть у землі, і нехай він у ланцюгах залізних та мідних серед трави польової зрошується росою небесною, і з польовими звірами нехай буде частка його, допоки не пройдуть над ним сім часів, –