2 Але я бачив сон, котрий настрахав мене, і роздуми на ложі моєму, і видіння голови моєї збентежили мене.
3 І складена була мною ухвала припровадити до мене усіх мудраків вавилонських, щоб вони повідали мені сенс сновидіння.
4 Тоді прийшли ясновидці, чаклуни, халдеї і ворожбити; я оповів їм сон, але вони не могли витлумачити мені сенсу його.
5 Нарешті до мене зайшов Даниїл, котрому ім'я було Валтасар – на ймення мого бога, і в котрому дух святих богів; йому розказав я сон.
6 Валтасаре, старшино віщунів! Я знаю, що в тобі дух святих богів, і жодна таємниця не завдає тобі складнощів; розтлумач мені видіння сну мого, котрий я бачив, і суть його.
7 А видіння голови моєї на ложі були такі: Я бачив: ось, серед землі дерево вельми високе.
8 Велике це було дерево і міцне, і висота його сягала неба, і його видно було аж від рубежів усієї землі.