13 Тоді ввели Даниїла і поставили перед царем, і цар почав мовити і сказав Даниїлові: Чи ти, Даниїле, один із бранців ізраїльських, котрих батько мій, цар, привів з Юдеї?
14 Я чув про тебе, що дух богів у тобі, і світло, і висока мудрість знайдена в тобі.
15 Ось, привели до мене мудраків і чаклунів, аби прочитали оце написане і розтлумачили мені його зміст; але вони не змогли цього вчинити.
16 А про тебе я чув, що ти можеш розтлумачити зміст і розв'язати вузли; отож, якщо можеш прочитати ось це написане (на стіні) і розтлумачити мені значення його, то одягнений будеш у багряницю і золотий ланцюг буде на шиї твоїй, і третім володарем будеш у царстві.
17 Тоді відповідав Даниїл і сказав цареві: Дари твої нехай залишаться у тебе; і вшановуй іншого; а написане я прочитаю цареві і сенс його розтлумачу йому.
18 Царю! Всевишній Бог дарував батькові твоєму Навуходоносорові царство, велич, честь і славу.
19 Перед величчю, котру Він надав йому, усі народи, племена і язики тремтіли і страхалися його; кого хотів, він убивав, і кого хотів, – лишав живим; кого хотів, звеличував, і кого хотів – принижував.