1 Угодно було Дарієві настановити над царством сто двадцять сатрапів, щоб вони були у всьому царстві.
2 А над ними трьох князів, із котрих один був Даниїл, щоб сатрапи їм доповідали, і щоб цареві не було жодних турбот.
3 Даниїл переважав інших князів і сатрапів, тому що в ньому був високий дух, і цар мав намір настановити його над усім царством.
4 Тоді князі і сатрапи почали шукати приводу, щоб звинуватити Даниїла за урядування царством, але жодного приводу не могли знайти, тому що він був вірний, і ніякої провини чи хиби не виявилося в нього.
5 І ці люди сказали: Не знайти нам приводу супроти Даниїла, якщо ми не знайдемо його супроти нього в законі Бога його.
6 Тоді ці князі і сатрапи прийшли до царя і так сказали йому: Царю Дарію! Живи вічно!
7 Усі князі царства, намісники, сатрапи, радники і військові старшини погодилися між собою, щоб вийшла царська постанова і видано наказ, що коли хтось упродовж тридцяти днів буде просити якого-небудь бога, або чоловіка, окрім тебе, царю, того вкинути до рову з левами.