4 І молився я до Господа Бога мого, і сповідався, і сказав: Благаю тебе, Господе Боже великий і дивовижний, що зберігає заповіта і милість до люблячих Тебе і до тих, що виконують повеління Твої!
5 Згрішили ми, вчинили беззаконня, діяли нечестиво, були уперті і відступили од заповідей Твоїх і від приписів Твоїх.
6 І не слухали служників Твоїх пророків, котрі йменням Твоїм говорили царям нашим, і вельможам нашим, і батькам нашим, і всьому народові країни.
7 У Тебе, Господе, правда, а в нас на лицях сором, як день цей, у кожного юдея, у мешканців Єрусалиму і в усього Ізраїля, у ближніх і далеких, в усіх країнах, куди Ти прогнав їх за відступництво їхнє, з яким вони відступили од Тебе.
8 Господе! У нас на лицях сором, у царів наших, у князів наших і в батьків наших, тому що ми згрішили перед Тобою.
9 А в Господа Бога нашого милосердя і прощення, бо ми збунтувалися супроти Нього.
10 І не слухали голосу Господа Бога нашого, щоб учиняти за Його законами, котрі Він дав нам через служників Своїх, пророків.