4 Тому що продані ми, я і народ мій, на винищення, убивство і загибель. Якби нас продали були в раби і рабині, я змовчала б, хоч ворог не відшкодував би збитків царя.
5 І відповідав цар Артаксеркс і сказав цариці Естері: Що це за один, і де той, що наважився в серці своєму вчинити отак?
6 І сказала Естер: Ворог і супротивник – це злющий Гаман! І Гаман затремтів перед царем і царицею.
7 А цар підхопився у гніві своєму з бенкету, і пішов до саду при палаці. А Гаман лишився благати за життя своє царицю Естер, тому що бачив, що загрожує йому велике лихо від царя.
8 Коли цар повернувся із саду до палацу у дім бенкету, Гаман припав до ложа, на котрому сиділа Естер. І сказав цар: Навіть збезчестити царицю зажадав у домі моєму! Коли це слово вийшло з уст царя, – то закрили обличчя Гаманові!
9 І сказав Харвона, один з управителів перед царевим лицем: Ось і дерево, котре приготував Гаман для Мордехая, який говорив доброзичливе для царя, стоїть біля дому Гамана, висотою на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ньому.
10 І повісили Гамана на шибениці, котру він приготував для Мордехая. І гнів царя упокорився.