21 Про те, щоб вони започаткували щорічне святкування в себе чотирнадцятого дня місяця адара і п'ятнадцятого дня його,
22 Як таких днів, за котрих юдеї стали убезпечені від ворогів своїх, і як за такого місяця, за котрого перетворилася у них печаль на радість і ремствування – на день святковий, – щоб учинили їх днями бенкетування і веселощів, надсилаючи дарунки одне одному і милостиню убогим.
23 І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мордехай написав до них,
24 Як Гаман, син Гаммедатів, ворог усіх юдеїв, замірився вигубити юдеїв, і кидав жереба, про винищення і згубу їхню,
25 Та оскільки Естер дійшла до царя, то цар наказав новим листом, щоб злий замір Гамана, котрого він задумав на юдеїв, повернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві.
26 А тому й назвали ці дні Пурім, від ймення: Пур. Тому згідно з усіми словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них,
27 Юдеї ухвалили і прийняли на себе, і на дітей своїх і на всіх, що приєдналися до них, незмінно щоб святкувати ці два дні, за приписами про них і свого для них часу, щороку.