22 Бо мені соромно було просити у царя війська і вершників для охорони нашої від ворога у дорозі; тому що ми, розмовляючи з царем, сказали: Рука Бога нашого для всіх, що шукає його, є благословляюча, а на всіх, що залишають Його, – сила Його і гнів Його!
23 Отож, ми постилися і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.
24 І я відділив із старшин поміж священиками дванадцять чоловіків: Шеревію, Хашавію і з ними десятеро із братів їхніх.
25 І віддав їм срібло і золото за вагою, і посудини – всі пожертви для дому Бога нашого, що дали на пожертву цар, і радники його, і князі його, і всі Ізраїльтяни, які там були.
26 І зважив їм на їхні руки: срібла – шістсот п'ятдесят талантів, і срібних посудин – на сто талантів; золота – сто талантів;
27 І золотих чаш – двадцять, на тисячу драхм, і дві посудини із найкращої блискучої міді, що поціновувалась як золото.
28 І сказав я їм: Ви – святі Господові, і посудини – святі, і срібло і золото – доброчинна пожертва для Господа, Бога батьків ваших.