3 Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, –
4 І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду.
5 Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто спорудив підвищення – чи не Єрусалим?
6 За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її.
7 Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені.
8 Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси.
9 Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму.