25 І здобули вони укріплені міста і родючу землю, і забрали в своє володіння доми, виповнені всіляким добром, витесані з каменя водозбори, виноградні і оливкові сади, і багато дерев плодових, вони їли, насичувалися, повніли, і насолоджувалися за великою благодаттю Твоєю.
26 І стали непокірними і збунтувалися супроти Тебе, і зневажили Закон Твій, убивали пророків Твоїх, котрі умовляли навернутися до Тебе, і вдавалися до великих образ.
27 За те Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, котрі чинили їм утиски. Та коли у важкі їхні часи вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх на небесах, і, за значним милосердям Твоїм, давав їм рятівників, і вони рятували їх від руки ворогів їхніх.
28 Та коли починали жити в мирі, то знову вдавалися до лихого перед Тобою, і Ти віддавав їх до рук ворогів їхніх, і вони панували над ними. Та коли вони знову волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес, і за великим Твоїм милосердям, визволяв їх упродовж багатьох літ.
29 Ти нагадував їм, щоб навернулися до Закону Твого, але вони чинили зарозуміло, і не дослухалися заповідей Твоїх, і грішили супроти настанов Твоїх, за котрими існував би чоловік, якби виконував їх; і хребта свого учиняли твердим, і шию свою мали твердою, і не корилися.
30 Наджидаючи їхнього навернення, Ти зволікав упродовж багатьох літ, і нагадував їм Духом Твоїм через пророків Твоїх, але вони не корилися. І Ти віддав їх в руки народів земель.
31 Проте, за великим милосердям Твоїм, Ти не винищив їх до решти, і не залишав їх, тому що Ти Бог щедрий і милосердний.