34 Але коли топчуть ногами своїми усіх в'язнів землі,
35 Коли неправедно судять людину перед лицем Всевишнього,
36 Коли завдають людині утисків у справі її: Хіба не бачить Господь?
37 Хто це каже: Навіть те трапляється, чого Господь не ухвалював, щоб воно було.
38 Чи не з уст Всевишнього виходить лихоліття і благополуччя?
39 Нащо журиться чоловік, що живе? Кожний журися гріхами своїми.
40 Перевіримо й дослідимо торованки наші і навернемося до Господа.