47 Жах і яма, спустошення і розорення – доля наша.
48 Потоки води виливає око моє про загибель доньки народу мого!
49 Око моє виливається і не перестає, бо немає злегшення,
50 Допоки не подивиться і не побачить Господь з небес.
51 Око моє зажурює душу мою заради всіх донечок мого міста.
52 Старанно силкувалися зловити мене, як пташечку, вороги мої, без жодної причини;
53 Пожбурили життя моє до ями і закидали мене камінням.