16 Упав вінець з голови нашої; горе нам, що ми згрішили!
17 Тому-то знемагає серце наше; і від цього потьмяніли очі наші.
18 Бо спорожніла гора Сіон, – лисиці бігають по ній.
19 Ти, Господе, існуєш вічно; престол Твій – від роду й до роду.
20 Нащо зовсім нас забуваєш, залишаєш нас на тривалий час?
21 Наверни нас до Тебе, Господе, і ми навернемося; обнови дні наші, як у старожитні часи.
22 Невже Ти назовсім відкинув нас і виповнився гнівом без міри?