17 Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служники Господні, і кажуть: Помилуй, Господе, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не збиткувалися над ним народи! Навіщо говоритимуть поміж народами: Де їхній Бог?
18 І тоді озветься ревність у Господа за Свою землю, і помилує народ Свій.
19 І відповість Господь, і скаже народові Своєму: Ось, Я пошлю вам хліб і вино, і єлей, і будете насичуватися, і вже не віддам вас на наругу народам.
20 І зайшлого з півночі Я заверну од вас і прожену в місцину безводну і пустельну, передні полки його – у море східне, а задні – в море західне, і здійметься від нього важкий дух і піде від нього сморід, бо він учинив багато лихого.
21 Не бійся, земле; радій і тішся, бо Господь великий, щоби звершити це.
22 Не бійтеся, тварини, бо пасовиська пустелі зазеленіють знову, дерево принесе свій плід, смоковниця і виноградна лоза виявлять свою силу.
23 І ви, дітоньки Сіону, радійте і тіштеся Господом Богом вашим; бо Він дасть вам дощ, скільки треба, і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як передніше.