4 Ваша боротьба з гріхом ще не стала для вас боротьбою до смерті.
5 Ви — діти Господні. Тож невже ви забули слова втіхи, звернені до вас:«Мій сину, не нехтуй покаранням Господнімі докори Його не вважай тягарем.
6 Бо суворість Господня — тим, кого Він любить,й покарання Його — тим,кого вважає за Своїх дітей». Книга Приказок Соломонових 3:11-12
7 Терпіть недолю як Батьківське покарання: то Бог суворий з вами як зі Своїми дітьми. Бо ж яку дитину батько не карає?
8 Якщо ж ніхто вас не карає (кожну дитину карають), то, значить, ви не є законними дітьми, ви не є справжніми синами.
9 Крім того, всі ми маємо батьків — людей, які виховують нас і яких ми поважаємо. Тож наскільки більше мусимо ми підкорятися нашому духовному Батькові, щоб жити.
10 Суворість наших земних батьків — нетривала. Вони суворі з нами мірою свого розуміння, а Бог суворий з нами для того, щоб ми могли розділити з Ним Його святість.