14 Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі.
15 Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе,
16 вже не як раба, але вище за раба — як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі.
17 Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене.
18 А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені.
19 Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям.
20 Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє. Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє.