17 Інші ж говорять про Христа через своє егоїстичне честолюбство і нещиро, бо думають, що зможуть зробити мені прикрість, поки я ув’язнений.
18 Та яке це має значення? Важливо те, що так або інакше, з корисливих міркувань чи щиро, проголошують Христа, а те мені на радість. Це тішитиме мене і надалі.
19 Адже знаю я, що матиму визволення завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа.
20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму — байдуже, чи житиму я, чи помру.
21 Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання.
22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в iм’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати.
23 Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене.