20 Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму — байдуже, чи житиму я, чи помру.
21 Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання.
22 Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в iм’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати.
23 Мені важко зробити вибір. Інколи, я маю бажання піти з цього життя і бути з Христом, бо було б це значно краще для мене.
24 Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити.
25 І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри.
26 Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.