15 Браття і сестри, хочу навести вам приклад із повсякденного життя: ніхто не може ні скасувати угоду між людьми, ні додати щось до неї або ухилятися її після того, як вона була затверджена.
16 Авраамові та його нащадкові були дані обітниці. У Писанні не сказано «його нащадкам», як багатьом людям, а одній людині — «і Нащадкові твоєму», яким є Христос.
17 Ось що я маю на увазі: Закон, що з’явився чотириста тридцять років по тому, не міг скасувати Угоди, яка була підтверджена Богом. Отже, Закон не міг скасувати цю обітницю.
18 Тож якби благословення Боже залежало від Закону, то не було б воно засновано на обітниці. Бог же дарував його Авраамові через обітницю.
19 Навіщо ж тоді Закон? Його було дано щоб викрити гріхи, які коїли люди. Він діяв, поки не прийде від Господа саме Той Нащадок Авраама, Якому й була дана обітниця. Закон було проголошено через Ангелів з допомогою Мойсея як посередника.
20 Але ж коли Всевишній дав Свої обітниці, Він зробив це без посередників, бо не потрібні посередники там, де усього одна сторона. Та Бог — єдиний!
21 Чи означає це, що Закон діє проти Божих обітниць? Звісно, ні! Бо якби було даровано Закон, що міг би давати людям нове життя, то праведність Божа прийшла б від цього Закону.