18 Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі».
19-20 І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові.
21 Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
22 Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
23 Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв».
24 То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса.
25 Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.