1-2 Любі друзі! Це вже друге послання пишу я вам. В обох листах намагався я нагадуванням розбудити ваш чесний розум, щоб пам’ятали ви слова, які у минулому донесли до нас святі пророки. І щоб також пам’ятною була заповідь Господа нашого й Спасителя, передана нам через апостолів.
3 По-перше, ви мусите зрозуміти, що у останні дні з’являться зухвалі насмішники, які живуть згідно зі своїми лихими бажаннями.
4 Вони насміхатимуться з вас, запитуючи: «Ісус обіцяв прийти удруге. Та де ж Він? Наші предки померли, і все ж таки усе йде без змін аж від часів сотворіння світу».
5 Але стверджуючи таке, вони навмисне забувають, що небо й земля існували споконвіку. Землю ж було створено з води, за волею Божою, і завдяки воді існує вона.
6 Ті ж сили діяли і в минулі часи, коли світ загинув, водою затоплений.
7 Завдяки цьому самому Слову Божому теперішні небеса й земля залишаються незмінні до того дня, коли небеса відкриються і все на землі буде віддано вогню. Це станеться тоді, коли безбожні люди будуть засуджені і знищені.
8 Та не забувайте, любі мої друзі, що для Бога один день, як тисяча років, а тисяча років, як один день.