1 Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
2 що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
3 Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.
4 З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
5 І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
6 тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
7 А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.