1 У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
2 Воно було в починї у Бога.
3 Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
4 У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
5 І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
6 Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
7 Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
8 Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
9 Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
10 На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
11 У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
12 Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
13 що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
14 І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
15 Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
16 І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
17 Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
18 Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
19 І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
20 І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
21 І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
22 Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
23 Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
24 А послані були з Фарисеїв.
25 І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
26 Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
27 се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
28 Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
29 Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
30 Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
31 І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
32 І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
33 І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
34 І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
35 Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
36 і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
37 І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
38 І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
39 Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
40 Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
41 Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
42 І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
43 Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
44 Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
45 Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
46 І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
47 Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
48 Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
49 Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
50 Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
51 І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.